понедельник, 27 апреля 2020 г.

28.04.2020 гр гр. 3-1 Англійська мова.

Тема 4,5. Правила та вимоги до працевлаштування. Очікувані результати.

27.04.2020 гр. 3-1 Англійська мова

Тема 2,3. Переваги та недоліки професії. Очікувані результати.

27.04.2020 гр. 1-4 Англійська мова

Тема 14. Контрольна робота по темі "Кулінарія та обслуговування". Очікувані результати.

27.04.2020 гр. 1-4 Англійська мова

Тема 13. Замовлення їжі. Семестрове говоріння. Очікувані результати.
Завдання: вивчити діалог напам'ять.

четверг, 23 апреля 2020 г.

23,04,2020 гр. 3-1 Англійська мова за професійним спрямуванням

Тема 1. Моя професія

23,04,2020 гр. 3-1 Ділова активність

Тема 22. Розвиток умінь  ведення переговорів і розв'язування проблем.

Тема 23,24. Планування справи. Стилі взаємовідносин між людьми.





22,04,2020 гр. 1-4 Англійська мова

Тема 11. Methods of fruit and vegetables preservation.
Тема 12. Animals fats and vegetables oils.


22,04,2020 гр. 3-1 Ділова активність

Тема 20,21. Визначення якостей, необхідних для співробітництва. Розвиток навиків у співробітництві.


21,04,2020 гр. 3-1 Ділова активність

Тема 18,19. Визначення стилю спілкування. Визначення важливості комунікативних навиків.



среда, 15 апреля 2020 г.

16,04,2020 гр. 1-4 Англійська мова

Тема 9, 10. Солодощі. Раціон харчування.


16,04,2020 гр. 3-1 Ділова активність

Тема 12, 13. Які якості допоможуть мені в житті? Як знайти підприємливі ідеї.

15,04,2020 гр.1-4 Англійська мова

Тема 8. Заклади громаського харчування у Великобританії.


15,04,2020 гр. 1-4 Англійська мова

Тема 7,8. Контрольна робота

15.04.2020 гр. 3-1 Ділова активність

Тема 10, 11. Публічні виступи. Спробуємо розв'язати проблеми.


четверг, 9 апреля 2020 г.

10.04.2020 гр. 5-2 Соціологія

Тема 45. Контрольна робота
Завдання
1. Які принципи необхідно враховувати при управлінні підприємством?
2. За якими ознаками здійснюється класифікація підприємств?
3. Визначити соціальні технології та їх роль у розвитку трудового колективу. 

10.04.2020 гр. 5-2 Соціологія

Тема 44. Соціальні технології та їх роль у розвитку трудового колективу. Застосування менеджерських методів і засобів праці.
Розглянуті нами раніше елементи соціального управління для своєї реалізації, тобто для досягнення кінцевих результатів (цілей) соціального управління, вимагають серйозної управлінської і соціологічної підготовки безпосередніх керівників-управлінців персоналом. До того ж, власне розуміння ними як цілей, так і засобів реалізації управлінських завдань найчастіше істотно відрізняється від проектованих соціологами і не завжди приводить до очікуваних результатів. Постає потреба в розробці типової послідовності операцій, заходів і відповідного набору засобів і методів, найефективніших для соціального управління в типових соціально-трудових ситуаціях. Розробка таких соціальних технологій дає можливість менеджерам і фахівцям з управління персоналом, що не є фахівцями в суміжних галузях (соціологія, психологія, педагогіка), здійснювати реалізацію соціальних резервів трудових колективів у типових ситуаціях.
Соціальна технологія являє собою чітко відпрацьовану за операціями сукупність прийомів, методів і впливів, які необхідно застосовувати суб'єктом управління для досягнення цілей соціального управління чи вирішення соціальних проблем у трудових колективах.
В ході розробки соціальних технологій рекомендується дотримуватись низки принципів. Основними з них є:
  • • принцип багаторівневого аналізу, що вимагає врахування ступеня розвитку соціальної зрілості трудового колективу і ранжирування на цій основі пріоритетних соціальних резервів;
  • • принцип цілепокладання, що припускає узгодження цілей і завдань соціальної технології з ресурсами і можливостями підприємства, а також вибір засобів, відповідних поставленим цілям;
  • • принцип комплексності, що вимагає оптимізації соціального процесу, врахування впливу технології на всі сторони життєдіяльності трудового колективу;
  • • принцип різноманітності, зумовлений численними зв'язками соціальних резервів з іншими виробничими резервами і потребами виокремлення в них власне соціального стосовно конкретних процесів, явищ, подій.
У практиці соціального управління трудовим колективом склалася певна система (модель) розробки соціальних технологій. Вона містить ряд елементів, що відбивають процес технологізації — від усвідомлення потреби реалізації певних соціальних резервів до їх упровадження в реальному трудовому колективі. Такими елементами є:
  • • виявлення необхідного для підприємства рівня якостей соціального потенціалу особистості, колективу (у даний час, на найближчу і далеку перспективу);
  • • діагностика реального стану потенціалу особистості й колективу (суб'єктивної та об'єктивної оцінки їх використання);
  • • комплексний аналіз рівня розбіжностей між реальним і необхідним станом соціальних процесів, виявлення співвідношення динаміки і статики, міри змін і стабільності об'єктів технологізації;
  • • виявлення і формування соціальної проблеми, визначення мети, завдань;
  • • комплексний аналіз проблемної ситуації (теоретичний та емпіричний);
  • • розробка можливих варіантів досягнення мети;
  • • аналіз альтернатив досягнення мети;
  • • вибір рішення з використанням сукупності методів і засобів;
  • • підготовка до виконання обраного рішення (визначається перелік необхідних операцій, що забезпечують регулювання бажаного — якості, кількості та ін.) стану соціального процесу;
  • • підготовка сценарію дії і його утвердження (визначаються форми взаємодії суб'єкта й об'єкта технологізації), установлення ступеня використання методів управління і самоврядування, рівня готовності об'єктивних і суб'єктивних умов реалізації технологій;
  • • визначення кошторису витрат (економічних, соціальних, технологічних);
  • • визначення потреби в правовому, політичному, теоретичному забезпеченні кожного з етапів розробки та освоєння соціальної технології;
  • • організація інформаційного забезпечення;
  • • організація контролю за ходом реалізації програм технологізації (форми і методи проміжної діагностики на проміжних етапах освоєння);
  • • оцінка ефективності реалізації соціальної технології.
Розробка соціальної технології — процес, що вимагає професійних знань менеджменту і соціології. Основна складність полягає у визначенні приблизно однаково високого рівня теоретичного забезпечення окремих операцій. Так, використання соціологічних і психологічних методів профвідбору на стадії прийому дає можливість піднести рівень задоволеності робітника місцем рекомендованої роботи до 80-90 %. Однак зберегти цей ефект на наступних етапах соціальної технології у роботі з кадрами — адаптації, професійного просування та ін. — не завжди вдається через невисокий рівень теоретичного забезпечення цих етапів. У результаті не вдається досягти високого сумарного ефекту соціальної технології, домогтися істотного зменшення плинності кадрів.
Наслідки різнобою в наукоємності окремих операцій соціальних технологій позначаються на ускладненні процесу управління через посилення елементів стихійності. Зростає відчуження працівника від інтересів колективу, від імені якого здійснюється неефективне управління. В результаті соціальна технологія може виявитися нежиттєздатною, чим підривається сама ідея технологізації.
В управлінській практиці виявлення і реалізації соціальних резервів трудового колективу через різноманітність резервів доводиться складати комплекс соціальних технологій. Так, у розглянутому соціальному проекті досягнення рівня соціальної стабілізації трудового колективу пакет соціальних технологій для досягнення колективом цього рівня містить такі соціальні технології:
  • 1. Робота з тими, хто звільняється.
  • 2. Адаптація молодих працівників.
  • 3. Система соціального просування.
  • 4. Профорієнтаційна робота.
  • 5. Трудова дисципліна.
  • 6. Скорочення втрат робочого часу й непродуктивних витрат праці.
  • 7. Розвиток здібностей та утвердження ініціативи й заповзятливості працівників.
  • 8. Постійне підвищення кваліфікації працівників.
  • 9. Інформаційне забезпечення.
  • 10. Поліпшення морально-психологічного клімату.
  • 11. Індивідуальна виховна робота.
  • 12. Розвиток самоврядування в колективі.
  • 13. Ефективність економічної освіти.
Кожна технологія охоплює сукупність процедур і операцій.
Упровадження соціальних технологій полягає в переведенні теоретичної концепції щодо реалізації соціальних резервів на мову практичних дій. Цей процес складний і містить такі операції:
  • • організація роботи виконавців; координація різних суб'єктів, що беруть участь у реалізації соціальної технології (окремих виконавців чи груп);
  • • контроль за діяльністю суб'єктів управління;
  • • аналіз процесу технологізації;
  • • соціальна діагностика результатів упровадження соціальних технологій;
  • • коригування цілей (в разі необхідності);
  • • організація інформаційного обслуговування процесу впровадження.
У процесі впровадження доводиться долати чимало труднощів. Назвемо найтиповіші з них.
  • 1. Через незатребуваність соціальних технологій, пов'язану з повільним переходом трудових колективів на нові методи господарювання, впровадження технологій залишається справою ентузіастів.
  • 2. Масштаби соціальних резервів трудових колективів найчастіше настільки значні, що для освоєння їх не потрібно досить дорогих соціальних технологій. Поточні соціальні проблеми вдається вирішувати більш простими способами управління.
  • 3. Недостатня підготовленість управлінського персоналу до впровадження соціальних технологій, що призводить до невисокого загального соціального ефекту.
Соціологічні опитування свідчать, що 95 % керівників трудових колективів визнають причинами низької ефективності впровадження технологій брак необхідних наукових знань і практичного досвіду соціальної діагностики, а також методики розробки та освоєння соціальних технологій.
Ці та інші складнощі гальмують розвиток соціального управління на базі використання соціальних технологій, чим знижують ефективність управління трудовими колективами.
Аналіз, проведений соціологом Г. Д. Нікредіним, свідчить, що в 30—40 % досліджуваних трудових колективах через зазначені причини ступінь використання сукупного потенціалу трудового колективу та особистості працівника досягла нижньої критичної межі, управління практично паралізоване*151. У 20—30 % колективів це спричинило збої у виробничому ритмі, загострення в соціально-економічних відносинах між працівниками, управління здійснюється в екстремальних ситуаціях. У 20— 25 % колективів спостерігаються періодичні труднощі, зумовлені в основному переходом на нові методи господарювання, але колектив стійко володіє ситуацією.
*151: {Див.: Никредин Г.Д. Социальные технологии: сущность, структура, принципы разработки, особенности внедрения. // Актуальные проблемы разработки и внедрения социальных технологий в трудовых коллективах. Выпуск первый. М., 1995. С. 45. }
Як бачимо, в соціальному управлінні трудовими колективами соціальні технології використовуються ще недостатньо. Серед причин такого становища (на додаток до раніше викладених) можна назвати незначну кількість розроблених та апробованих соціальних технологій, які потрібно коригувати в умовах переходу до ринку. Крім того, поки що не налагоджений обмін цими технологіями; вони, як правило, не публікуються, а продаж їх має хаотичний характер.
На закінчення зазначимо, що впровадження в практику таких форм соціального управління, як соціальна діагностика, соціальне проектування, а також соціальних технологій дає можливість оновити практику соціального планування, підвищити її дієвість.
Соціальне планування — це науково обґрунтоване визначення цілей, показників і завдань (термінів, темпів, пропорцій) розвитку соціальних процесів та основних засобів утілення їх у життя в інтересах трудового колективу. Таким чином, соціальне діагностування дає змогу оцінити реальний стан соціальних резервів, соціальне проектування припускає розробку загальної моделі соціального організму, а соціальне планування — методів і способів її реалізації на практиці, що можуть бути представлені у вигляді сукупності (системи) соціальних технологій.
Загалом зміст розроблення плану соціального розвитку трудового колективу полягає в тому, щоб визначити для всіх первинних колективів і працівників ближні і далекі перспективи їх соціального розвитку, що випливають з їхньої успішної трудової діяльності. Мова йде про поліпшення умов праці і життя працівників, громадського харчування, житла та ін.
Ці перспективи відображаються в структурі плану соціального розвитку, що зазвичай має такий вигляд:
Розділ 1. Основні напрямки і показники економічного й технічного розвитку підприємства на період...
Розділ 2. Планомірна зміна соціальної і професійно-кваліфікаційної структури виробничого колективу.
Розділ 3. Удосконалення умов праці, зміцнення здоров'я працівників підприємства.
Розділ 4. Підвищення добробуту і зростання духовної культури працівників підприємства.
Розділ 5. Виховання особистості в колективі і розвиток соціальної активності працівників.
Серед методів соціального планування розрізняють:
  • • метод екстраполяції, який полягає в тому, що на основі аналізу сукупності даних за період, що вважається базисним, видаються і прогнозуються тенденції й закономірності розвитку соціальних процесів у трудовому колективі протягом наступних періодів;
  • • нормативний метод, за якого для соціального прогнозування використовуються соціальні нормативи, на досягнення яких орієнтується робота колективу (наприклад, число місць у лікарні на одну тисячу працівників);
  • • математичне моделювання (балансовий метод, метод зразкових моделей та ін.).
Вибір адекватних рівневі розвитку трудового колективу методів соціального планування, заснований на результатах соціальної діагностики резервів колективу, розроблення моделі соціального розвитку шляхом соціального проектування, підготовка і впровадження систем соціальних технологій для досягнення рівнів моделі соціального розвитку і складають у сукупності процес соціального управління трудовими колективами.
Таким чином, соціальне управління полягає в цілеспрямованому впливі на соціальні об'єкти, явища чи процеси щодо здійснення напрямку і темпів їхнього функціонування і розвитку відповідно до дії об'єктивних суспільних законів на макро- і мікрорівні. Соціальне управління засноване на загальнометодологічних, специфічно методологічних та організаційних принципах.
Сутність соціального управління в трудовому колективі реалізується у функціях таких напрямів: формування й оптимізація соціальної організації колективу та удосконалення його соціальної структури; створення можливостей для здійснення працівниками своїх політичних прав і задоволення матеріальних і духовних потреб; виховання і розвиток соціально значущих характеристик працівників.
Соціальні резерви трудового колективу — це різниця між реальним станом соціально-трудових процесів і тим, яким він міг би бути в близькому до оптимального вигляді. Бони містять у собі резерви виробничо-трудової, соціальної, суспільно-політичної і духовної діяльності. Кожний із названих резервів охоплює резерви особистості, колективу, стан соціальної активності і фактори економічного розвитку трудового колективу.
Соціальна діагностика в трудовому колективі являє собою комплексне обстеження стану справ у ньому з метою виявлення резервів. На цій основі здійснюється соціальне проектування, сутність якого полягає в науково обґрунтованому конструюванні соціальних параметрів якісно нового трудового колективу, яких можна реально досягти в результаті залучення сукупності його резервів.
Соціальна технологія являє собою чітко відпрацьовану за операціями сукупність прийомів, методів і впливів, які необхідно застосовувати суб'єктам управління для досягнення цілей соціального управління чи вирішення проблем у трудових колективах. У розробленні технологій рекомендується дотримуватися принципів багаторівневого аналізу, цілепокладання, комплексності й різноманітності, а також системи (моделі) розробки технологій.

10.04.2020 гр. 3-1 Ділова активність

Тема 4,5,6,7. Перші враження. Визначення правила роботи в малих групах.



09.04.2020 гр. 3-1 Ділова активність

Тема 1, 2. Мета й завдання курсу. Знайомство. Визначення правил роботи в групах.




09.04.2020 гр. 5-2 Соціологія

Тема 43. Стиль і методи регулювання міжособистісних  і трудових відносин. Соціальний конфлікт.
 Соціальний конфлікт Конфлікти в соціальній сфері завжди є наслідком яких-небудь суспільних відносин, що з різних причин не збігаються. Ми маємо в соціальній системі зовсім різні і різнонаправлені відносини, тому ми можемо говорити, що конфліктні ситуації є швидше нормою, ніж ознакою ЇЇ нездоров'я. У своїй більшості конфлікти виконують конструктивну функцію. Суспільство, як і весь навколишній світ, розвивається через різні протиріччя. У цьому величезному різноманітті конфліктів можна виділити дві групи протиріч.  Протиріччя, що сформувалися соціально-економічним, матеріально - побутовим станом людей.  Протиріччя, що виникли через неприйняття політикою сил, що знаходяться при владі. Конфлікти, як правило, усвідомлюються на суб'єктивному рівні окремої особистості, соціальної групи, організації, партії. У цьому ми можемо побачити базову відмінність їх від протиріч, саме в їх суб'єктивному усвідомленні. Самі собою протиріччя не завжди приводять до конфлікту. Для переростання протиріч у конфлікт необхідне розуміння протилежності інтересів і відповідних мотивацій. Передумовою будь-якого соціального катаклізму завжди було різке зменшення базових інстинктів більшості населення, мінімізація задоволення його потреб. Серед таких інстинктів можна назвати потребу в їжі, інстинкт самозбереження, потребу колективного самозбереження, потребу в житлі, одязі, потребу в мінімальній волі. Максимальне обмеження цих та інших базових інстинктів породжує соціальну напругу, соціальний вибух і конфлікт. Серед реальних причин соціального конфлікту необхідно виділити і нормативно-ціннісний, котрий характеризується розбіжністю цілей і інтересів людей і певних соціальних груп. Аналізуючи різні типи соціальних конфліктів, варто враховувати, що: 60  конфлікт робить соціальні відносини мобільними, звичні норми поведінки, що тривалий час задовольняли більшість людей, рішуче відкидаються;  незважаючи на різноманітність конфліктних ситуацій, поведінка в соціальних конфліктах характеризується підвищеною емоційністю, що не завжди може стримати і регіональний аспект. Раціональна поведінка людей у конфліктних ситуаціях достатньо специфічна. Людина діє вибірково і завжди шукає соціальну опору для наступних зіткнень, поділяє усіх на супротивників і прихильників, шукає союзників, що, у свою чергу, стимулює протилежну сторону шукати способи ухилення від зіткнень, від конфліктів.

Аналізуючи зміст стосунків членів трудового колективу, виокремлюють наступні сфери: професійну, ціннісно-світоглядну і сферу міжособистісних стосунків.
Сфера міжособистісних стосунків пов’язана з задоволенням потреб у спілкуванні і самоствердженні особистості в рамках колективу, з задоволенням своєї професійної діяльності, формальним і неформальним статусом.
Міжособистісні стосунки – це сукупність об’єктивних зв’язків та взаємодій між особами, які належать до певної групи. Характерною ознакою міжособистісних стосунків є їх емоційне забарвлення. Отже, ми можемо визначити їх як взаємини людей, що формуються в процесі безпосередньої взаємодії в трудовому колективі, носять неформальний характер і містять емоційну забарвленість та обопільно значущу оцінку партнерів по спілкуванню.
Відомо, що міжособистісні стосунки здійснюються на горизонтальному та вертикальному рівнях. Відносини горизонтального рівня в колективі здебільшого стосуються неформальних стосунків. Неформальні стосунки – це дружні зв’язки, що виникли стихійно на основі взаємних особистих симпатій, нахилів, інтересів, звичок, прагнень. Люди вступають у горизонтальні контакти для того, щоб задовольнити потреби у спілкуванні, об’єднанні з іншими людьми, симпатії, дружбі. Інколи неформальні стосунки виникають в зв’язку з бажанням людини отримати допомогу по роботі від іншого, більш досвідченого члена групи. Причиною таких взаємовідносин, особливо сьогодні у фірмах, може бути прагнення отримати певну інформацію. Рідше контакти можуть бути наслідком егоїстичних стосунків, наприклад, потреби в командуванні, прагненні зробити когось підлеглим своїй волі. Нормальні горизонтальні стосунки частіше основані на принципах моралі і в першу чергу на взаємній довірі, повазі, прагненні відшукати в кожному працівникові найкращі якості і дати можливість їх розвитку. Дуже важливе значення у відносинах горизонтального рівня має громадська думка.
Відносини вертикального рівня будуть розглянуті нижче.
Міжособистісні стосунки охоплюють широке коло явищ, але головним регулятором сталості, глибини, неповторності міжособистісних стосунків є привабливість однієї людини для іншої. Тому стан задоволеності-незадоволеності виступає основним критерієм таких стосунків. Привабливість складається з почуттів симпатії та притягання. Якщо симпатія-антипатія – це переживання задоволення чи незадоволення від контактів з іншими людьми, то притягання-відштовхування – практична складова цих переживань.
Міжособистісна привабливість-непривабливість може набувати характеру сталих зв’язків між людьми й переходити у взаємну прихильність чи неприхильність. На виробництві результат спільної діяльності – економічна ефективність, це головний критерій користі або шкоди міжособистісних стосунків. В робочій групі слід визначити ступінь близькості міжособистісних стосунків та прийнятність до тих чи інших обставин. За умов, коли вимагається дотримуватися виробничих норм чи моральне обличчя наприклад, керівника, вимагає цього, близькі, інтимні стосунки заважають. З іншого боку, перетворення міжособистісних стосунків у функціональні може призвести до їх руйнування або втрати задоволення від них. Неадекватні прагнення у стосунках, як і їх прояв у поведінці, спричиняють виникнення напруженості та конфліктів.
Завдання:
1. Опрацювати лекційний матеріал.
2. Зробити записи до конспекту. 

09.04.2020 гр. 5-2 Соціологія

Тема 42. Соціальне управління виробничим колективом підприємств громадського харчування та торгівельних підприємств.
Згідно Господарського кодексу України підприємство – це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським Кодексом та іншими законами України. Загальними ознаками підприємства є наступні:  самостійна систематична діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та їх реалізація з метою отримання прибутку;  єдність і цілісність майнового комплексу, як правило, із замкненою технологічною структурою;  визначена самостійність у прийнятті господарських рішень;  ведення автономного бухгалтерського обліку та складання балансу;  володіння правами юридичної особи, ознаками якої є відокремлене майно;  можливість від свого імені здобувати майнові права і нести зобов’язання, бути позивачем і відповідачем у суді;  наявність розрахункового та інших рахунків в установах банку;  наявність печатки із своїм найменуванням;  відсутність у своєму складі інших юридичних осіб;  можливість здійснювати будь-які види господарської діяльності, не заборонені законодавством України. Здійснюючи управління підприємством, необхідно враховувати принципи функціонування підприємств в умовах ринкової економіки, відповідно до яких підприємство самостійно здійснює такі дії: 1) планує свою діяльність і визначає перспективи її розвитку, виходячи з попиту на свою продукції (послуги), рівня конкурентоспроможності, а також із необхідності забезпечення виробничого та соціального розвитку підприємства, підвищення доходів; 2) здійснює матеріально-технічне забезпечення власного виробництва через систему прямих контрактів (договорів) з постачальниками та посередницькими організаціями, на товарних біржах; 3) реалізує свою продукцію, інші матеріальні цінності на основі прямих до- 2 говорів зі споживачами, державного замовлення, через товарні біржі, мережу власних торговельних підприємств; 4) самостійно або на договірній основі встановлює ціни на свою продукцію, послуги, майно (крім випадків державного регулювання цін на особливо важливі види продукції); 5) визначає чисельність та структуру працівників, обирає форми та системи оплати та стимулювання їхньої праці; 6) здійснює зовнішньоекономічну діяльність (за наявності ліцензії); 7) проводить різноманітні операції з цінними паперами; 8) визначає напрямки та обсяги використання отриманого прибутку. Класифікація підприємств здійснюється за такими ознаками:  залежно від форм власності: приватне підприємство, підприємство колективної власності, комунальне (на основі власності територіальної громади), державне, підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності). Якщо в статутному фонді підприємства іноземні інвестиції складають не менше 10 %, воно визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство, в статутному фонді якого іноземні інвестиції складають 100 % - вважається іноземним підприємством;  залежно від способу створення і формування статутного фонду – унітарні і корпоративні підприємства. Унітарне підприємство створюється одним засновником. Це приватні, державні, комунальні підприємства. Корпоративне підприємство створюється двома або більш засновниками за їх сумісним рішенням. Це підприємства, що засновані на колективній основі певного типу власності;  залежно від основної мети діяльності: комерційні, некомерційні;  залежно від агрегації майна: автономне підприємство, об'єднання;  залежно від кількості працюючих і обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік (незалежно від форми власності): малі, середні, великі підприємства. Малими визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний рік не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) не перевищує суми, еквівалентної 500 тисяч євро. Великими визнаються підприємства, у яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний рік перевищує 1000 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації – перевищує суму, еквівалентну 5 млн. євро. Всі інші підприємства визнаються середніми. В залежності від форм власності змінюється і характер управління підприємством ресторанного господарства. У ринкових умовах у конкурентну боротьбу вступають не тільки товари та послуги, які надають підприємства ресторанного господарства, але й організаційно-правові форми їх функціонування. При цьому слід розрізняти організаційну та організаційно-правову форму функціонування. «Організаційна форма» на відміну від «організаційно-правової форми» відбиває тільки окремі форми об'єднання власників і підприємців. Законодавче закріплення цих форм властиве лише «організаційно-правовій» формі підприємств. Організаційно-правова форма підприємства – це законодавчо закріплений механізм функціонування підприємства, що визначає його організаційну структу- 3 ру, особливості формування і управління майном, взаємовідносини засновників, розподілу управління, відповідальності та результатів діяльності. Законодавством України розроблена і затверджена класифікація організаційно-правових форм господарювання.
Підприємства ресторанного господарства функціонують на споживчому ринку в різних організаційно-правових формах. Тому кожен власник при створенні підприємства визначає рівень прав і обов'язків, керуючись своїми фінансовими можливостями при формуванні статутного капіталу. В інших випадках форма діяльності визначається основним підприємством, у складі якого знаходиться підприємство ресторанного господарства (державне, комунальне підприємство, акціонерне товариство). Значний вплив має соціальний фактор організації харчування за місцем навчання й роботи, що відбивається на структурі підприємств ресторанного господарства.
Підприємство ресторанного господарства – це заклад, який є самостійним статутним суб’єктом господарювання, має право юридичної особи і здійснює свою діяльність з метою одержання прибутку та створене для виробництва кулінарної продукції, мучних кондитерських і булочних виробів, їх реалізації та/або організації споживання. Підприємство ресторанного господарства виконує три важливі функції: виробництво продукції, її реалізація та організація споживання. Їх здійснення потребує створення відповідної виробничо-торговельної структури, до складу якої входять наступні підсистеми (рис.2.1): управляюча, виробнича, забезпечення та організаційно-обслуговуюча. Управляюча підсистема координує взаємозв’язки між усіма підсистемами підприємства, намагаючись забезпечити ефективність їх функціонування та діяльності підприємства в цілому. Мета діяльності підсистеми – забезпечення конкурентоспроможності підприємства.
Система підприємства ресторанного господарства Виробнича підсистема посідає центральне місце у підприємстві, в ній сировина та напівфабрикати перетворюються на готову для споживання продукцію. Мета діяльності підсистеми – виробництво високоякісної продукції у запланованих обсягах та у визначені терміни. Організаційно-обслуговуюча підсистема здійснює функції реалізації та організації споживання продукції підприємства, надання послуг споживачам. Мета діяльності підсистеми – задоволення потреб споживачів. Підприємство ресторанного господарства є складною відкритою соціально-економічною системою, на діяльність якою чинять вплив чинники зовнішнього та внутрішнього середовища. Основний закон управління – на кожне підприємство як відкриту систему внутрішнє та зовнішнє середовище справляють як закономірно повторювальний, так і випадковий вплив. Для утримання цілісності та здатності до функціонування, система управління підприємства повинна мати таке ж саме, або більше різноманіття та швидкість дій, ніж у середовища для того, щоб відповідати на кожний такий вплив відповідною дією або протидією саме у необхідний час. Відомо, що середовище організації поділяється на зовнішнє та внутрішнє. Зовнішнє, в свою чергу, поділяється на середовище непрямої дії та середовище прямої дії. Зовнішнє середовище непрямої дії – це сукупність факторів, які формують довгострокову прибутковість організації і на які вона не може впливати взагалі або має незначний вплив. Зовнішнє середовище прямої дії – це УПРАВЛЯЮЧА ПІДСИСТЕМА Виробнича підсистема Підсистема забезпечення Організаційнообслуговуюча підсистема П І Д П Р И Є М С Т В О РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА сукупність факторів, які формують довгострокову прибутковість організації і на які вона може впливати через встановлення ефективних комунікацій. Внутрішнє середовище підприємства – це сукупність факторів, які формують довгострокову прибутковість організації і перебувають під безпосереднім контролем керівників та персоналу. Для підприємств ресторанного господарства пропонується наступна сукупність факторів зовнішнього середовища непрямої та прямої дії, а також внутрішнього середовища. Методика оцінки факторів середовища передбачає виконання декількох етапів: 1) визначення груп чинників, що чинять вплив на діяльність та розвиток підприємства; 2) визначення конкретних факторів в межах кожної групи у зовнішньому та внутрішньому середовищі; 3) оцінка спрямованості впливу (позитивний чи негативний вплив та сили впливу за обраною шкалою); 4) комплексний розгляд впливу чинників зовнішнього та внутрішнього середовища (можливості та загрози, сильні та слабкі сторони); 5) визначення варіантів та проблем розвитку підприємства.

Завдання:
1. Опрацювати лекційний матеріал.
2. Зробити записи до конспекту.

09.04.2020 гр. 1-4 "Англійська мова"

Тема 5,6. Health benefits of natural foods.
Завдання:

09.04.2020 гр. 2-3 Зарубіжна література

Тема 29. Пошуки сенсу буття в романі П.Коельйо "Алхімік". Мотиви й образи.
Завдання:
1. Яку роль у житті Сантьяго відіграли люди, яких він зустрівв на своєму шляху?
2. Які істини відкрилися юнакові під час подорожі?
3. Розкажіть, як Сантьяго знайшов свій скарб?


Тема 30. Контрольна робота
Завдання:
1. Підготуйте усний твір-мініатюру на тему: "Над чим я замислився , коли прочитав роман П. Коельйо "Алхімік"?
2. Створіть мультимедійну презентацію "П'єса М.Метерлінка "Синій птах" в ілюстраціях художників"
3. Як закінчується драма "Синій птах"? Чи можна назвати його відкриттям?

среда, 8 апреля 2020 г.

08.04.05 гр.1-4 Англійська мова за професійним спрямуванням

Тема 3,4. Human nutrition
Завдання

08.04.2020 гр. 3-1 Ділова активність

Тема 1. Мета й завдання курсу
Завдання:
1. Опрацювати мету й завдання курсу. Ділова активність //с. 4-5, Модуль 1, - АПНУ, ДУПОІПП, Фонд розвитку малих та середніх п-тв при університеті м.Дарема//.

08.04.2020 гр. 3-1 Технології

Тема 35. Захист особистого проекту
Завдання:
1. Визначити чи досяг проект мети
2. Оцінити перспективи реалізації проекту
3. Презентувати проект

08.04.2020 гр.2-1 Психологія

Тема 31,32,33. Відпрацювання навичок побудови діалогу з покупцем.
Завдання для самоперевірки.
1. Опрацювати параграф 2, 3, с. 71-75 // Л.Кришемінська, - Етика ділових відносин у торгівлі.
2. Як слід будувати бесіду з покупцем?
3. Якою має бути тактика поведінки продавця на різних етапах процесу продажу?

Тема 34. Контрольна робота
Завдання
1. Схарактеризуйте поведінку залежно від віку, статі, стану здоров'я.
2. Назвіть та охарактеризуйте етапи процесу купівлі.
3. За якими ознаками розрізняють покупців?


понедельник, 6 апреля 2020 г.

07,04,2020 гр 2-1 Психологія

Тема 29,30. Шляхи вдосконалення професійних здібностей.
Завдання:
1. Опрацювати і законспектувати с. 58 - 65 Л. Кришемінська, Етика ділових відносин у торгівлі.
2. Перелічіть принцип професійної поведінки продавця. Поясніть, як ви їх розумієте.

07,04,2020 гр. 2-2 Зарубіжна література

Тема 28. Пауло Коельйо "Алхімік". Значення творчості письменника для сучасності. Ознаки роману-притчі.
Завдання:
1. Прочитати роман-притчу "Алхімік".
2. Законспектувати с. 222-225 О. Ісаєва - Зар. літ. - 10 кл

Тема 29. Пошуки сенсу буття в романі П.Коельйо "Алхімік". Мотиви й образи.
Завдання:
1. Яку роль у житті Сантьяго відіграли люди, яких він зустрівв на своєму шляху?
2. Які істини відкрилися юнакові під час подорожі?
3. Розкажіть, як Сантьяго знайшов свій скарб?

Тема 30. Контрольна робота
Завдання:
1. Підготуйте усний твір-мініатюру на тему: "Над чим я замислився , коли прочитав роман П. Коельйо "Алхімік"?
2. Створіть мультимедійну презентацію "П'єса М.Метерлінка "Синій птах" в ілюстраціях художників"
3. Як закінчується драма "Синій птах"? Чи можна назвати його відкриттям?

07,04,2020 гр.2-2 Зарубіжна література

Тема 27. Особливості розвитку сюжету. Роль фантастики у драмі М.Метерлінка "Синій птах"
Завдання
1. Прокоментуйте композицію твору за поданою схемою на с. 216


воскресенье, 5 апреля 2020 г.

06,04,2020 гр. 3-1 Технології

Тема 33, 34. Формування технічного завдання
Завдання
1. Опрацювати і законспектувати с. 144-145
2. Підготувати реферативне повідомлення з теми: "Розвиток робототехніки в Україні"
3. Підготуватися до контрольної роботи

06.04.2020 гр. 2-1 Психологія

Тема 25, 26. Мистецтво слухати
Завдання
1. Опрацюйте параграф 5 Мистецтво слухати і переконувати
2. Розіграйте сценарій в тому ключі, який обрав покупець.

Тема 27,28. Шляхи вдосконалення професійних здібностей
Завдання
1. Запам'ятайте правила, дотримання яких дає змогу схилити людей до вашої думки.
2. Вкажіть чинники, які ускладнюють спілкування в торгівлі?
3. Назвіть позитивні сторони спілкування.


четверг, 2 апреля 2020 г.

03,04,2020 гр. 2-2 Зарубіжна література

Тема 25, 26. Зміни в драматургії на межі ХІХ - ХХ ст. Моріс Метерлінк "Синій птах"
Завдання
1. Скласти конспекти про М. Метерлінка, теоретика і практика "нової драми" (с. 210-220, О. Ісаєва, - Зар. літ.-ра.
2. Прочитати драму-феєрію "Синій птах"
3. Схарактеризуйте письмово головних героїв - Тільтіль і Мітіль.
3. Які Тварини, Предмети і Стани разом з дітьми беруть активну участь у пошуках Синього птаха?.

03,04,2020 гр. 2-2 Технології

Тема 31, 32. Захист особистих виробів.
Завдання:
1. Опрацювати і законспектувати с. 52 // І. Ходзицька, -Технології 10 (11).

03,04,2020 гр. 2-1 "Психологія"

Тема 23, 24. Оволодіння красномовства. Мистецтво слухати.
Завдання:
1. Опрацювати і законспектвати модуль талановитого слухача.
2. Законспектувати правила, дотримання яких дає змогу схилити людей до вашої думки с. 39-43 // Л. Кришмінська, Етика ділових відносин в торгівлі.


02,04,2020 гр. 2-2 Зарубіжна література

Тема 23. Артюр Рембо "Голосівки", "Моя циганерія", Художнє новаторство А. Рембо. Поєднання рис імпрессіонізму й символізму в сонеті "Голосівки". Образ ліричного героя у вірші "Моя циганерія"
Завдання:
1. Опрацювати і законспектувати життєвий і творчий шлях  с. 197-201  // О. Ісаєва - Зарубіжна література, 10 кл
2. Підготуйте малюнок або фотоколаж ваших асоціацій до "Голосівки"

Тема 24. Контрольна робота
Заввдаання
1. Простежте і розкажіть про взаємодію символізму й імпресіонізму
2. Назвати основні естетичні принципи поезії Верлена у "Поетичному мистецтві"
3. Познайомтеся з інформацією, поданою в рубриці "У творчій майстерні співрозмовника" на с. 202 і підготуйте повідомлення про історію створення "Голосівок"

02,04,2020 Технології

Тема 29,30. Вироби з підручного матеріалу
Завдання:
1. Вибрати український сувенір для бізнес-проекту
2. Ознайомитися з етапами творчого проекту "Український сувенір", - с. 137-143 І. Хозицька - Технології, підручник 10 кл.
3. Створити власний український сувенір.

02,04,2020 гр. 2-1 Психологія

Тема 21. Покращення пам'яті. Красномовство.
Завдання:
1. Опрацювати і законспектувати техніку спілкування по телефону //с.14-15 - Л. Кришемінська - Етика ділових відносин у торгівлі.
2. Виконати вправи для покращення різних видів пам'яті.

Тема 22. Контрольна робота
1. Назвати типи покупців, стани процесу продажу
2. Ведення ділової бесіди.
3. Перелічіть вимоги до мови продавця.


01,04,2020 гр 2-2 Зарубіжна література

Тема 21. Модернізм як літературно-мистецький напрям кінця ХІХ початку ХХ ст. Течії раннього модернізму. Шарль Бодлер "Квіти зла"
Завдання:
1. Опрацювати і законспектувати с. 166 -181 // О. Ісаєва - Зарубіжна література, 10 кл
2.Вивчити напам'ять  вірш  Ш. Бодлера "Альбатрос"

Тема 22. Поль Верлен "Поетичне мистецтво", "Осіння пісня"
Завдання:
1. Опрацювати і законспектувати с. 187 -196 // О. Ісаєва - Зарубіжна література, 10 кл
2. На основі прочитаних творів розкрити основні риси поезії Верлена.

01,04,2020 гр. 3-1 Технології

Тема 27,28 Вироби з підручного матеріалу
Завдання
1. Розробити квіти за допомогою техніки Орігамі
2. Переглянути відео про виготовлення квітіів.


01.04.2020 гр. 2-1 Психологія

--Тема 17. Бесіда по телефону
Завдання
1. Опрацювати і законспектувати техніку спілкування по телефону //с.36-39 - Л. Кришемінська - Етика ділових відносин у торгівлі.

Тема 18.19. Значення спілкуваання продавця, мистецтво слухати
Завдання
1. Опрацювати і законспектувати параграф 5 с.
2. Письмово дати відповідь на запитання: Які чинники ускладнюють спілкування в торгівлі?

Тема 20. Покращення пам'яті. Красномовство.
Завдання.
1. Опрацювати і законспектувати с. 9-11 - - Л. Кришемінська - Етика ділових відносин у торгівлі.
2. Виконати вправи для покращення різних видів пам'яті.



31.03.2020 гр. 2-2 Зарубіжна література

Тема 19. Еволюція головного героя. Роль фантастики у творі.
Завдання
1. Перечитати с.236-280 //Зарубіжна л-ра, Хрестоматія, 10 кл, О. Міхільов//
2. Скласти схему-характеристику еволюції Доріана Грея.

Тема 20. РМ. Дискусія "Портрет Доріана Грея"слід вважати моральною чи аморальною книгою? Підготовка до написання домашнього контрольного твору.
Завдання
1. Схарактеризуйте образ Доріана Грея.  Підтвердіть прикладами з тексту риси вдачі юнака.
2. Напишіть твір  "Парадокси Доріана Грея"